Тут ми докладніше розповімо про причини, симптоми, способи лікування та профілактичні заходи щодо недопущення захворювання. 

Що таке вітиліго 

Вітиліго – це патологія, пов’язана з втратою шкірою природної пігментації в певних місцях. Це відбувається через руйнування меланіну. При цьому захворюванні шкірний покрив стає строкатим, оскільки деякі ділянки знебарвлюються, утворюючи плями. Найчастіше вони розташовані симетрично і схильні до крайового зростання.

Причини появи та симптоми вітиліго 

Від цієї шкірної хвороби не застрахований ніхто. Вважається, що найчастіше вітиліго з’являється у віці від 10 до 30 років. 

Причинами виникнення вітиліго можуть бути:

• генетична схильність; 
• стресові ситуації;
• деякі хронічні хвороби;
• інтоксикація;
• контактування шкіри з хімічними засобами;
• фізичні травми, різного роду пошкодження шкіри: порізи, рубці тощо;
• порушення в роботі ендокринної системи, гормональний дисбаланс; 
• тривале перебування під впливом активних сонячних променів, особливо без сонцезахисних засобів; 
• захворювання печінки та шлунково-кишкового тракту;
• сфера зайнятості в хімічному виробництві. 

Про захворювання сигналізує виникнення білих плям, які поступово збільшуються в розмірах, зливаються, утворюючи великі зони. Вогнища вітиліго утворюються на будь-якій ділянці шкірного покриву. Найчастіше це кисті рук, лікті, коліна, там, де шкіра схильна до ризику травмування. Але можуть з’явитися плями і на обличчі, шкірі голови, шиї, внутрішніх частин кистей, стопах, у паху. 

Особливостями вітиліго є:

• Відсутність ризику заразитись при контакті.
• Нешкідливість для здоров’я і життя людини.
• Неінфекційний характер захворювання.
• Уражені ділянки не сверблять, відсутнє лущення.
• Плями на тілі розташовуються симетрично.
• Колір слизових оболонок змінюється.
• Шкіра стає чутливішою до сонячних променів.

При цьому завжди є ймовірність самостійного зникнення плям.

Як виглядає початкова стадія вітиліго 

Спочатку з’являється одна пляма на шкірі, яка виділяється на тлі решти шкірного покриву світлішим відтінком. Поступово це утворення стає дедалі помітнішим через порушення пігментації на ураженій ділянці.

На початковому етапі плями можуть бути рожевими, згодом – молочно-білими. У дітей вони найчастіше круглої або овальної форми. Вони не виділяються рельєфом над поверхнею шкіри, відрізняючись лише кольором. 

Якщо утворюються невеликі білі плями, то важливо відразу звернутися до лікаря. Дерматолог діагностує захворювання і призначає лікування. Чим раніше виявлено вітиліго, тим ефективнішим буде лікування. 

Вважається, що вітиліго характеризується хронічним станом. Однак, правильно підібрана терапія здатна сповільнити прогресування хвороби, зменшити контраст між ураженою та здоровою шкірою. Бувають випадки, коли досягається часткова або повна репігментація.

Існують різні способи лікування вітиліго:

• Медикаментозний – креми, мазі або таблетки, які є штучними аналогами гормонів, що природно виробляються в організмі людини. Вони допомагають звести до мінімуму запалення і запобігти ураженню інших зон шкірного покриву. 
• Фототерапія – для лікування використовують апарати, що діють на шкіру лазерними спалахами. Такий спосіб може стимулювати активність меланоцитів і синтез меланіну на пошкоджених зонах.
• Застосування сонцезахисних засобів – плями стають більш помітними на засмаглій шкірі, а незахищені пігментом місця стрімко «обгорають» до утворення пухирів. Креми з високим SPF допомагають зменшити контрастність, забезпечують захист від сонячних опіків. Дія засобів спрямована на запобігання фотостарінню і зниження ризику появи та розвитку злоякісних новоутворень. 
• Пересадка шкіри – такий метод пропонується лікарями в разі неефективності інших способів лікування. У таких операціях невелика частина здорової шкіри або розчин клітин пересаджується на уражену зону. 

Визначальними факторами у виборі методів боротьби з захворюванням є вік пацієнта, ступінь ураження та інтенсивність розвитку патології.

Профілактика вітиліго

До профілактичних заходів щодо мінімізації ризику виникнення плям та їх поширення належать:

• Захист шкіри під час перебування під сонцем, використання сонцезахисних кремів з SPF-фактором. 
• Виключення контакту шкірного покриву з механічними, хімічними, термічними речовинами, що здатні травмувати його.
• Своєчасне лікування ендокринних та автоімунних захворювань. 
• Зведення до мінімуму стресових ситуацій. У випадках психоемоційного навантаження важливо звертатися по допомогу до спеціалістів. 
• Збалансоване харчування, вживання достатньої кількості продуктів, багатих на вітаміни А, Е, С та ін. 
• Контроль за станом ШКТ – вітаміни, мінерали та інші корисні речовини з їжі засвоюються за умови нормальної роботи травного тракту. 
• Зміцнення імунітету – через його ослаблення організм більш схильний до різних захворювань, зокрема й нашкірних. 
• Регулярне відвідування стоматолога з метою профілактики карієсу і недопущення запалень у ротовій порожнині.