Гіперкератоз: що це? Симптоми та методи лікування

Іноді навіть інтенсивний догляд за шкірою в домашніх умовах не приносить бажаного результату. На певних ділянках тіла можуть з'являтися ділянки з ущільненнями. Наприклад, жовтуваті потовщення і тріщини на п'ятах, лущення на обличчі, надмірно червона облямівка губ, сухі лікті. Усі ці прояви можуть бути ознакою гіперкератозу.

Цей термін характеризує цілу групу патологій дерматологічного характеру. При цьому спільна ознака всіх подібних ситуацій – надмірне ороговіння верхнього шару епідермісу.

Гіперкератоз може бути як самостійним захворюванням, так і наслідком більш серйозних проблем із внутрішніми органами та системами. У будь-якому разі залишати без уваги подібні дерматологічні проблеми зі шкірою не можна. Щоб виключити серйозні патології та підібрати ефективний догляд або лікування, потрібно звернутися за консультацією до дерматолога.

Що таке гіперкератоз

Гіперкератоз – це стан, за якого процес оновлення шкіри відбувається з порушеннями. Через надмірний поділ клітин верхнього шару епідермісу спостерігається нашарування, яке призводить до огрубіння, появи мозолів, шорсткостей.

Термін «гіперкератоз» походить від грецьких слів «hyper» – «багато» і «keratosis» – «утворення кератину». Гіперкератоз не вважається небезпечним для життя, однак, попри це, рекомендується його лікування. Подібні патології спричиняють серйозні косметичні дефекти, призводять до соціальної дезадаптації та зниження рівня самооцінки.

У нормі цикл оновлення епідермісу триває приблизно 21-28 днів. З плином років цей процес сповільнюється та може досягати 45-72 днів. Також клітинний обмін може відбуватися з порушеннями через інші чинники:

• неправильний спосіб життя;
• незбалансоване харчування;
• порушення гормонального фону.

У разі гіперкератозу відбувається порушення вироблення протеолітичних ферментів. Ці речовини відповідають за регуляцію процесів руйнування білкових зв’язків між клітинами рогового шару. У результаті порушується природний процес відлущування, накопичуються кератиноцити. Так формуються потовщення: вогнища з гіперкератозом виділяються на фоні здорової шкіри.

Роговий шар шкіри складається з рогових пластин, що містять щільний білок – кератин. Зазвичай верхній ороговілий шар містить до 15-20 рогових лусочок. У разі порушень із відлущуванням їхня кількість може сягати 100. Товщина патологічних рогових нашарувань може становити від кількох міліметрів до сантиметра і більше.

За статистикою гіперкератоз виявляється приблизно у 20% чоловіків і 40% жінок. Зазвичай ця проблема спостерігається на окремих ділянках тіла. Іноді локальне потовщення шкірного покриву може з'явитися у дітей віком 1-3 років. Зони ураження розташовуються на руках і на обличчі. У дорослих зміни рогового шару частіше спостерігаються на стопах і нігтях ніг, рідше на обличчі та на волосистій частині голови.

 

Види гіперкератозу

Залежно від причин, які спровокували дерматологічну проблему, гіперкератоз ділять на:

Спадковий

Спадковий кератоз, або спадкова кератодермія – це такий стан, за якого відбувається надмірне утворення рогового шару. Загрубілі ділянки спостерігаються переважно на кінцівках. Спадковий гіперкератоз зумовлений мутаціями генів, які відповідальні за процес утворення кератину в епідермісі. Ознаки цієї патології виявляються майже одразу після народження дитини або в ранньому дитинстві.

Набутий

Набутий гіперкератоз – це патологія, яка спричинена впливом зовнішніх факторів. Утворення огрубілостей відбувається через пошкодження або подразнення шкірного покриву. Такі проблеми можуть з'явитися через незручний одяг, взуття, після тривалого перебування під сонячними променями, внаслідок термічних або кислотних опіків. Набутий кератоз, як правило, не становить серйозної небезпеки для здоров'я. Однак у занедбаних випадках може переродитися в раковий стан та інші патології, які складно піддаються лікуванню.

Симптоматичний

Така дерматологічна проблема проявляється у вигляді свербежу, почервоніння, подразнення і дискомфорту. Захворювання може розвиватись під впливом зовнішніх чинників: сонячних променів, інфекцій, механічних пошкоджень.

Залежно від розміщення вогнищ із гіперкератозом, розрізняють такі його різновиди:

• Дифузійний – ущільнення розташовуються на великих ділянках шкірних покривів, іноді охоплюючи все тіло. У результаті такого захворювання сальні залози перестають нормально функціонувати, порушується гідроліпідний баланс, через зневоднення шкіра починає розтріскуватися і лущитися.
• Локалізований – огрубілі ділянки розташовуються локально. Кератоми можуть бути присутніми на стопах, долонях, колінах, ліктях, у зоні пахв, на окремих ділянках обличчя, на сідницях.

Якщо дивитися з клінічної точки зору, виділяють такі типи гіперкератозу:

Фолікулярний

При фолікулярному гіперкератозі відбувається передчасне ороговіння клітин епідермісу. При цьому змертвілі клітини забивають сальні протоки. Візуально патологія виглядає як безліч прищиків. Шкіра стає горбистою на дотик, «гусячою».

Себорейний 

Себорейна кератома – це доброякісна пухлина. Вона пов'язана з порушеннями під час поділу клітин у базальному шарі. Патології такого типу характерні для жирної шкіри й зумовлені порушеннями обмінних процесів. На ранніх стадіях себорейного гіперкератозу на шкірі з'являються характерні круглі жовто-коричневі плями. Поступово вони тьмяніють і перетворюються на бляшки. Осередки ураження можуть бути різними: від локальних до великих.

Хіт продажів

1

Dr. Grandel

Концентрат з ретінолом Retinol Concentrate

248₴

Купити

Піднігтьовий

Піднігтьовий гіперкератоз часто виникає після травмування нігтьової пластини або внаслідок грибкового ураження. Особливість патології – швидке розростання від дистального краю нігтя. Візуально це виглядає як потовщення нігтьових пластин. 

Парафолікулярний

Така патологія (хвороба Кірле) – це рідкісне захворювання шкіри, яке проявляється порушенням кератинізації та проникненням ороговілих клітин у дерму. У результаті відбувається порушення цілісності базальної мембрани, запальні реакції.

Підошовний

Підошовне ороговіння, як правило, розвивається на стопах і пов'язане з підвищеним механічним навантаженням. Фактори ризику – ожиріння і патології опорно-рухового апарату. Гіперкератоз стоп може розвинутися на всій підошві або на окремих зонах. Найчастіше патологія локалізується на п’ятках. Ознаки підошовного гіперкератозу:

• виражена сухість;
• огрубіння шкірних покривів;
• потовщення епідермісу;
• мозолі (стрижнева, м’яка, суха).

 

Актинічний

Такий гіперкератоз – один із найнебезпечніших. Фактично, це передраковий стан, за якого ороговілі клітини змінюють свою форму і зовнішній вигляд. Такий тип гіперкератозу зовні виглядає як червонуваті плями, що лущаться. Спровокувати патологію може тривале перебування під ультрафіолетовим випромінюванням. При недостатньому зволоженні шкіри відбувається ущільнення дерми, уражені ділянки покриваються лусочками і виступають над здоровими ділянками. За такого гіперкератозу потрібно бути вкрай обережними, бо ризик їх переродження в злоякісні утворення дуже високий.

Бородавчастий

Гіперкератоз такого типу проявляється в локальному розростанні кератиноцитів. У результаті утворюються нарости, які за зовнішнім виглядом схожі з бородавками. При цьому такі утворення викликані не папіломавірусом.

Дисемінований

За цієї форми гіперкератозу на шкірі утворюються елементи, які схожі на довгі щільні волоски. Вони розташовані окремо один від одного, тенденція до об’єднання не спостерігається.

Лентикулярний

Гіперкератоз такого типу проявляється у вигляді характерних пробок, які утворюються у волосяних фолікулах. За зовнішнім виглядом вони схожі на ороговілі плями. Причини подібних дерматологічних змін невідомі, найчастіше вони виникають у похилому віці.

Причини прояву гіперкератозу

Точні механізми порушень в обмінних процесах дерми залишаються невідомими. Однак у людей, в сім’ях яких вже траплялися випадки кератозу, ймовірність появи подібних збоїв значно вища. Перші ознаки потовщення рогового шару можуть проявитися вже в дитячому або підлітковому віці.

Серед чинників, що сприяють порушенню клітинного обміну, можна виділити такі:

• Перепади температури. Гіперкератоз може бути спровокований як холодом, так і ультрафіолетовими променями.
• Дефіцитні стани. Нестача важливих вітамінів і мікроелементів негативно впливає на зовнішній вигляд та здоров'я шкіри. Необхідно стежити, щоб організму вистачало таких нутрієнтів, як A, C, E і D.
• Хронічний стрес. Тривале перебування в пригніченому стані виснажує запаси вітамінів і мікроелементів у шкірі. У результаті відбуваються різні збої в роботі захисних функцій шкірного покриву, може розвинутися кератоз.
• Порушення режиму сну і неспання. Відсутність повноцінного відпочинку виснажує імунітет, що своєю чергою відбивається на стані шкірного покриву.
• Збої в роботі гормональної системи. Надлишок і нестача гормонів провокують неправильну роботу всіх тканин і органів.
• Запалення, спричинені інфекціями або бактеріями. На їхньому фоні може розвинутися кератоз.
• Неправильний догляд. Якщо косметичні засоби підібрані неправильно, без урахування особливостей і потреб певного типу епідермісу, може бути відповідна реакція шкіри у вигляді ущільнень.
• Відсутність належної гігієни. Очищення шкіри з застосуванням неправильно підібраних косметичних засобів призводить до того, що на поверхні епідермісу нашаровуються ороговілі частинки.
• Зовнішні негативні чинники. Хлорована вода, ультрафіолет, холод – усі ці чинники сприяють утворенню грубих ділянок на шкірі.
• Хронічні захворювання печінки та жовчного міхура. У цьому випадку шкіра починає виконувати частину видільних функцій. Як результат, страждає зовнішній вигляд і стан шкірного покриву.
• ВІЛ, порушення в роботі нервової та ендокринної систем. Такі стани теж несприятливо позначаються на зовнішньому вигляді шкіри.
• Вікові зміни. З віком сповільнюються обмінні процеси в тканинах і органах, збільшується тривалість циклу від утворення до зроговіння клітини. 

Симптоми та стадії розвитку гіперкератозу

Головна ознака гіперкератозу – поява на шкірі потовщень. Вони можуть розташовуватися на будь-яких ділянках тіла і відрізнятися за формою, відтінком, текстурою. На початковому етапі шкіра здається огрубілою, потім товщина ороговілого шару збільшується і починає завдавати певного психологічного і фізичного дискомфорту.

У занедбаних випадках гіперкератоз може створювати болісні відчуття, обмежувати рухову активність, провокувати зневоднення, сухість, тріщини.

Дерматологи виділяють 4 стадії гіперкератозу:

1. Початкова. Вона характеризується утворенням ділянок із незначним ущільненням, може бути сухість і блідість епідермісу.
2. Прогресуюча. У цьому випадку на шкірних покривах можна чітко спостерігати лусочки рогового шару, що відпадають. Уражені ділянки шкіри виділяються на фоні здорової шкіри.
3. Занедбана. У цьому разі шкіра сильно лущиться, втрачається еластичність, гладкість, утворюються ділянки, які є неприємними на дотик.
4. Стадія ускладнень. У цьому разі зміни видно неозброєним оком, потовщення й огрубіння спричиняють болісні відчуття, може приєднатися інфекція.

 

Методи лікування та догляд за шкірою з гіперкератозом

У разі підозри на гіперкератоз потрібно звернутися до дерматолога. Спеціаліст оцінить ситуацію загалом і виключить серйозні патології. Можливо, знадобиться додаткова консультація ендокринолога, хірурга, ортопеда, гінеколога.

Для детального огляду застосовується дерматоскоп – медичний прилад, який дає змогу розглянути уражені ділянки під збільшенням. У складних випадках рекомендується біопсія, проведення додаткових аналізів і досліджень.

Лікування гіперкератозу може здійснюватися як із застосуванням консервативних методів, так і з використанням малоінвазивних амбулаторних процедур. Оптимальний план лікувальних заходів підбирається індивідуально з урахуванням типу захворювання, стадії, уподобань пацієнта.

Консервативне лікування

У цьому разі вдаються до медикаментозного лікування. Терапія передбачає прийом вітамінного комплексу, ретиноїдів. У складних випадках призначають глюкокортикостероїди. На осередки сильного огрубіння можна наносити кератолітичні засоби, які руйнують зв'язки між епітеліоцитами, наповненими кератином. Це сприяє легшому відлущуванню.

У разі піднігтьового гіперкератозу, який спричинений грибковою інфекцією, лікар може призначити системні протигрибкові препарати. У занедбаних випадках застосовується хірургічне втручання, під час якого повністю видаляють уражені грибком нігтьові пластини з подальшою санацією нігтьового ложа.

Хірургічне лікування

До такого методу лікування вдаються у випадках, коли консервативне лікування не приносить бажаного результату. У таких випадках змінені ділянки шкіри обробляють лазером або видаляють шляхом електрокоагуляції.

У разі актинічного гіперкератозу призначають видалення кератом із подальшим направленням видаленого біоматеріалу на гістологічне дослідження. Таким пацієнтам слід систематично спостерігатися у дерматолога, оскільки є високим ризик злоякісної трансформації та рецидивів.